-
1 пищик
-
2 сопілка
жpipe, pibroch; ( з очерету) reed-pipe, quill; pan-pipe, Pandean pipe
См. также в других словарях:
ОЧЕРЕТ — муж., южн. камыш, тростник; | растенья близкие по виду к камышу: сит (а не сыть) или ситник и ситовник, куга (а не кура), веревочник, черет, черетянка, бочарная, бондарная, Arundo, Schoenus; | чаполочь, куничник, метла, метлика лесная, вейник,… … Толковый словарь Даля
очереторізка — и, ж. Машина, устаткування для подрібнення очерету на січку – грубого корму для худоби, а зеленого очерету – для силосування … Український тлумачний словник
Очеретовый — прил. 1. соотн. с сущ. очерет, связанный с ним 2. Свойственный очерету, характерный для него. 3. Сделанный из очерета. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Очерет — Очерет, Михаил Иосифович Михаил Иосифович Очерет 9 апреля 1926(19260409) 8 февраля 1945 Место рожден … Википедия
Очерет, Михаил Иосифович — Михаил Иосифович Очерет Дата рождения 9 апреля 1926(1926 04 09) Место рождения Житомир, СССР[1] … Википедия
арболіт — а, ч. Різновид легкого бетону, виготовленого із суміші органічних заповнювачів (відходів деревообробки, очерету і т. ін.), що в яжуть матеріали і воду … Український тлумачний словник
джерид — а, ч. Спис з очерету в арабів, курдів і монголів … Український тлумачний словник
костер — тра/, ч. 1) діал. Стіс дров, очерету тощо. 2) гірн. Кріплення в шахті з дерев яних стояків, складених горизонтально один на одного у вигляді трикутних або квадратних колон, які підпирають стелю в лаві … Український тлумачний словник
котець — тця/, ч. Стаціонарне знаряддя лову, що складається з напрямного крила та відкритих згори пасток різної форми, виготовлених із жорсткого матеріалу (деревини, очерету тощо) … Український тлумачний словник
куниця — і, ж. 1) Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним пухнастим хутром. || Хутро цієї тварини. 2) перен., нар. поет. Наречена. 3) іст. Плата князеві, поміщикові тощо за шлюб. 4) іст. Грошова одиниця. 5) рідко. Волоть очерету … Український тлумачний словник
куня — і/, ж., діал. Волоть очерету … Український тлумачний словник